| бівалю́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бівалю́тний | бівалю́тна | бівалю́тне | бівалю́тні |
| родовий | бівалю́тного | бівалю́тної | бівалю́тного | бівалю́тних |
| давальний | бівалю́тному | бівалю́тній | бівалю́тному | бівалю́тним |
| знахідний | бівалю́тний | бівалю́тну | бівалю́тне | бівалю́тні |
| орудний | бівалю́тним | бівалю́тною | бівалю́тним | бівалю́тними |
| місцевий | на/у бівалю́тному, бівалю́тнім | на/у бівалю́тній | на/у бівалю́тному, бівалю́тнім | на/у бівалю́тних |