біга́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біга́мний | біга́мна | біга́мне | біга́мні |
родовий | біга́много | біга́мної | біга́много | біга́мних |
давальний | біга́мному | біга́мній | біга́мному | біга́мним |
знахідний | біга́мний, біга́много | біга́мну | біга́мне | біга́мні, біга́мних |
орудний | біга́мним | біга́мною | біга́мним | біга́мними |
місцевий | на/у біга́мному, біга́мнім | на/у біга́мній | на/у біга́мному, біга́мнім | на/у біга́мних |