бідо́венький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бідо́венький | бідо́венька | бідо́веньке | бідо́венькі |
родовий | бідо́венького | бідо́венької | бідо́венького | бідо́веньких |
давальний | бідо́венькому | бідо́венькій | бідо́венькому | бідо́веньким |
знахідний | бідо́венький, бідо́венького | бідо́веньку | бідо́веньке | бідо́венькі, бідо́веньких |
орудний | бідо́веньким | бідо́венькою | бідо́веньким | бідо́венькими |
місцевий | на/у бідо́венькому, бідо́венькім | на/у бідо́венькій | на/у бідо́венькому, бідо́венькім | на/у бідо́веньких |
[розм., рідко] |