біло́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біло́ваний | біло́вана | біло́ване | біло́вані |
родовий | біло́ваного | біло́ваної | біло́ваного | біло́ваних |
давальний | біло́ваному | біло́ваній | біло́ваному | біло́ваним |
знахідний | біло́ваного, біло́ваний | біло́вану | біло́ване | біло́ваних, біло́вані |
орудний | біло́ваним | біло́ваною | біло́ваним | біло́ваними |
місцевий | на/у біло́ваному, біло́ванім | на/у біло́ваній | на/у біло́ваному, біло́ванім | на/у біло́ваних |