білопі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білопі́нний | білопі́нна | білопі́нне | білопі́нні |
родовий | білопі́нного | білопі́нної | білопі́нного | білопі́нних |
давальний | білопі́нному | білопі́нній | білопі́нному | білопі́нним |
знахідний | білопі́нний, білопі́нного | білопі́нну | білопі́нне | білопі́нні, білопі́нних |
орудний | білопі́нним | білопі́нною | білопі́нним | білопі́нними |
місцевий | на/у білопі́нному, білопі́ннім | на/у білопі́нній | на/у білопі́нному, білопі́ннім | на/у білопі́нних |