білохусти́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | білохусти́нний | білохусти́нна | білохусти́нне | білохусти́нні |
родовий | білохусти́нного | білохусти́нної | білохусти́нного | білохусти́нних |
давальний | білохусти́нному | білохусти́нній | білохусти́нному | білохусти́нним |
знахідний | білохусти́нного, білохусти́нний | білохусти́нну | білохусти́нне | білохусти́нних, білохусти́нні |
орудний | білохусти́нним | білохусти́нною | білохусти́нним | білохусти́нними |
місцевий | на/у білохусти́нному, білохусти́ннім | на/у білохусти́нній | на/у білохусти́нному, білохусти́ннім | на/у білохусти́нних |