біля́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | біля́цький | біля́цька | біля́цьке | біля́цькі |
родовий | біля́цького | біля́цької | біля́цького | біля́цьких |
давальний | біля́цькому | біля́цькій | біля́цькому | біля́цьким |
знахідний | біля́цький, біля́цького | біля́цьку | біля́цьке | біля́цькі, біля́цьких |
орудний | біля́цьким | біля́цькою | біля́цьким | біля́цькими |
місцевий | на/у біля́цькому, біля́цькім | на/у біля́цькій | на/у біля́цькому, біля́цькім | на/у біля́цьких |
[розм., арх.] |