| білінгвісти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | білінгвісти́чний | білінгвісти́чна | білінгвісти́чне | білінгвісти́чні |
| родовий | білінгвісти́чного | білінгвісти́чної | білінгвісти́чного | білінгвісти́чних |
| давальний | білінгвісти́чному | білінгвісти́чній | білінгвісти́чному | білінгвісти́чним |
| знахідний | білінгвісти́чний, білінгвісти́чного | білінгвісти́чну | білінгвісти́чне | білінгвісти́чні, білінгвісти́чних |
| орудний | білінгвісти́чним | білінгвісти́чною | білінгвісти́чним | білінгвісти́чними |
| місцевий | на/у білінгвісти́чному, білінгвісти́чнім | на/у білінгвісти́чній | на/у білінгвісти́чному, білінгвісти́чнім | на/у білінгвісти́чних |