бі́серний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бі́серний | бі́серна | бі́серне | бі́серні |
родовий | бі́серного | бі́серної | бі́серного | бі́серних |
давальний | бі́серному | бі́серній | бі́серному | бі́серним |
знахідний | бі́серний | бі́серну | бі́серне | бі́серні |
орудний | бі́серним | бі́серною | бі́серним | бі́серними |
місцевий | на/у бі́серному, бі́сернім | на/у бі́серній | на/у бі́серному, бі́сернім | на/у бі́серних |