| | |
| ва́житися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ва́житися, ва́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ва́жмося, ва́жмось |
| 2 особа | ва́жся | ва́жтеся, ва́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ва́житимуся, ва́житимусь | ва́житимемося, ва́житимемось, ва́житимемся |
| 2 особа | ва́житимешся | ва́житиметеся, ва́житиметесь |
| 3 особа | ва́житиметься | ва́житимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ва́жуся, ва́жусь | ва́жимося, ва́жимось, ва́жимся |
| 2 особа | ва́жишся | ва́житеся, ва́житесь |
| 3 особа | ва́житься | ва́жаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ва́жачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ва́жився, ва́живсь | ва́жилися, ва́жились |
| жін. р. | ва́жилася, ва́жилась |
| сер. р. | ва́жилося, ва́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ва́жившись |
