| | |
| ванта́житися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ванта́житися, ванта́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ванта́жмося, ванта́жмось |
| 2 особа | ванта́жся | ванта́жтеся, ванта́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ванта́житимуся, ванта́житимусь | ванта́житимемося, ванта́житимемось, ванта́житимемся |
| 2 особа | ванта́житимешся | ванта́житиметеся, ванта́житиметесь |
| 3 особа | ванта́житиметься | ванта́житимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ванта́жуся, ванта́жусь | ванта́жимося, ванта́жимось, ванта́жимся |
| 2 особа | ванта́жишся | ванта́житеся, ванта́житесь |
| 3 особа | ванта́житься | ванта́жаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ванта́жачись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ванта́жився, ванта́живсь | ванта́жилися, ванта́жились |
| жін. р. | ванта́жилася, ванта́жилась |
| сер. р. | ванта́жилося, ванта́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ванта́жившись |
