| | |
| вважа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вважа́тися, вважа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вважа́ймося, вважа́ймось |
| 2 особа | вважа́йся, вважа́йсь | вважа́йтеся, вважа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вважа́тимуся, вважа́тимусь | вважа́тимемося, вважа́тимемось, вважа́тимемся |
| 2 особа | вважа́тимешся | вважа́тиметеся, вважа́тиметесь |
| 3 особа | вважа́тиметься | вважа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вважа́юся, вважа́юсь | вважа́ємося, вважа́ємось, вважа́ємся |
| 2 особа | вважа́єшся | вважа́єтеся, вважа́єтесь |
| 3 особа | вважа́ється | вважа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вважа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вважа́вся, вважа́всь | вважа́лися, вважа́лись |
| жін. р. | вважа́лася, вважа́лась |
| сер. р. | вважа́лося, вважа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вважа́вшись |
