| вва́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вва́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вва́люймо | |
| 2 особа | вва́люй | вва́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вва́люватиму | вва́люватимемо, вва́люватимем |
| 2 особа | вва́люватимеш | вва́люватимете |
| 3 особа | вва́люватиме | вва́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вва́люю | вва́люємо, вва́люєм |
| 2 особа | вва́люєш | вва́люєте |
| 3 особа | вва́лює | вва́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вва́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вва́лював | вва́лювали |
| жін. р. | вва́лювала | |
| сер. р. | вва́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вва́лювавши | ||