| вверга́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вверга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вверга́ймо | |
| 2 особа | вверга́й | вверга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вверга́тиму | вверга́тимемо, вверга́тимем |
| 2 особа | вверга́тимеш | вверга́тимете |
| 3 особа | вверга́тиме | вверга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вверга́ю | вверга́ємо, вверга́єм |
| 2 особа | вверга́єш | вверга́єте |
| 3 особа | вверга́є | вверга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вверга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вверга́в | вверга́ли |
| жін. р. | вверга́ла | |
| сер. р. | вверга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вверга́вши | ||