вви́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вви́тий | вви́та | вви́те | вви́ті |
родовий | вви́того | вви́тої | вви́того | вви́тих |
давальний | вви́тому | вви́тій | вви́тому | вви́тим |
знахідний | вви́тий, вви́того | вви́ту | вви́те | вви́ті, вви́тих |
орудний | вви́тим | вви́тою | вви́тим | вви́тими |
місцевий | на/у вви́тому, вви́тім | на/у вви́тій | на/у вви́тому, вви́тім | на/у вви́тих |