ввиха́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
(поратися) | ||
Інфінітив | ввиха́тися, ввиха́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ввиха́ймося, ввиха́ймось | |
2 особа | ввиха́йся, ввиха́йсь | ввиха́йтеся, ввиха́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ввиха́тимуся, ввиха́тимусь | ввиха́тимемося, ввиха́тимемось, ввиха́тимемся |
2 особа | ввиха́тимешся | ввиха́тиметеся, ввиха́тиметесь |
3 особа | ввиха́тиметься | ввиха́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ввиха́юся, ввиха́юсь | ввиха́ємося, ввиха́ємось, ввиха́ємся |
2 особа | ввиха́єшся | ввиха́єтеся, ввиха́єтесь |
3 особа | ввиха́ється | ввиха́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ввиха́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ввиха́вся, ввиха́всь | ввиха́лися, ввиха́лись |
жін. р. | ввиха́лася, ввиха́лась | |
сер. р. | ввиха́лося, ввиха́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ввиха́вшись |