| вво́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вво́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вво́люймо | |
| 2 особа | вво́люй | вво́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вво́люватиму | вво́люватимемо, вво́люватимем |
| 2 особа | вво́люватимеш | вво́люватимете |
| 3 особа | вво́люватиме | вво́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вво́люю | вво́люємо, вво́люєм |
| 2 особа | вво́люєш | вво́люєте |
| 3 особа | вво́лює | вво́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вво́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вво́лював | вво́лювали |
| жін. р. | вво́лювала | |
| сер. р. | вво́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вво́лювавши | ||