ввідни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ввідни́й | ввідна́ | ввідне́ | ввідні́ |
родовий | ввідно́го | ввідно́ї | ввідно́го | ввідни́х |
давальний | ввідно́му | ввідні́й | ввідно́му | ввідни́м |
знахідний | ввідни́й | ввідну́ | ввідне́ | ввідні́ |
орудний | ввідни́м | ввідно́ю | ввідни́м | ввідни́ми |
місцевий | на/у ввідно́му, ввідні́м | на/у ввідні́й | на/у ввідно́му, ввідні́м | на/у ввідни́х |