ввізни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ввізни́й | ввізна́ | ввізне́ | ввізні́ |
родовий | ввізно́го | ввізно́ї | ввізно́го | ввізни́х |
давальний | ввізно́му | ввізні́й | ввізно́му | ввізни́м |
знахідний | ввізни́й | ввізну́ | ввізне́ | ввізні́ |
орудний | ввізни́м | ввізно́ю | ввізни́м | ввізни́ми |
місцевий | на/у ввізно́му, ввізні́м | на/у ввізні́й | на/у ввізно́му, ввізні́м | на/у ввізни́х |