| вві́ритися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (довіритися) | ||
| Інфінітив | вві́ритися, вві́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вві́рмося, вві́рмось | |
| 2 особа | вві́рся | вві́ртеся, вві́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вві́рюся, вві́рюсь | вві́римося, вві́римось, вві́римся |
| 2 особа | вві́ришся | вві́ритеся, вві́ритесь |
| 3 особа | вві́риться | вві́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вві́рився, вві́ривсь | вві́рилися, вві́рились |
| жін.р. | вві́рилася, вві́рилась | |
| сер.р. | вві́рилося, вві́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вві́рившись | ||