| ввіря́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (довірятися) | ||
| Інфінітив | ввіря́тися, ввіря́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ввіря́ймося, ввіря́ймось | |
| 2 особа | ввіря́йся, ввіря́йсь | ввіря́йтеся, ввіря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ввіря́тимуся, ввіря́тимусь | ввіря́тимемося, ввіря́тимемось, ввіря́тимемся |
| 2 особа | ввіря́тимешся | ввіря́тиметеся, ввіря́тиметесь |
| 3 особа | ввіря́тиметься | ввіря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ввіря́юся, ввіря́юсь | ввіря́ємося, ввіря́ємось, ввіря́ємся |
| 2 особа | ввіря́єшся | ввіря́єтеся, ввіря́єтесь |
| 3 особа | ввіря́ється | ввіря́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ввіря́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ввіря́вся, ввіря́всь | ввіря́лися, ввіря́лись |
| жін. р. | ввіря́лася, ввіря́лась | |
| сер. р. | ввіря́лося, ввіря́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ввіря́вшись | ||