| | |
| ввіря́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (довірятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ввіря́тися, ввіря́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ввіря́ймося, ввіря́ймось |
| 2 особа | ввіря́йся, ввіря́йсь | ввіря́йтеся, ввіря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ввіря́тимуся, ввіря́тимусь | ввіря́тимемося, ввіря́тимемось, ввіря́тимемся |
| 2 особа | ввіря́тимешся | ввіря́тиметеся, ввіря́тиметесь |
| 3 особа | ввіря́тиметься | ввіря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ввіря́юся, ввіря́юсь | ввіря́ємося, ввіря́ємось, ввіря́ємся |
| 2 особа | ввіря́єшся | ввіря́єтеся, ввіря́єтесь |
| 3 особа | ввіря́ється | ввіря́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ввіря́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ввіря́вся, ввіря́всь | ввіря́лися, ввіря́лись |
| жін. р. | ввіря́лася, ввіря́лась |
| сер. р. | ввіря́лося, ввіря́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ввіря́вшись |
