| вві́чнити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вві́чнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вві́чнімо, вві́чнім | |
| 2 особа | вві́чни | вві́чніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вві́чню | вві́чнимо, вві́чним |
| 2 особа | вві́чниш | вві́чните |
| 3 особа | вві́чнить | вві́чнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вві́чнив | вві́чнили |
| жін.р. | вві́чнила | |
| сер.р. | вві́чнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вві́чнений | ||
| Безособова форма | ||
| вві́чнено | ||
| Дієприслівник | ||
| вві́чнивши | ||