вві́чнюватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | вві́чнюватися, вві́чнюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вві́чнюймося, вві́чнюймось | |
2 особа | вві́чнюйся, вві́чнюйсь | вві́чнюйтеся, вві́чнюйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вві́чнюватимуся, вві́чнюватимусь | вві́чнюватимемося, вві́чнюватимемось, вві́чнюватимемся |
2 особа | вві́чнюватимешся | вві́чнюватиметеся, вві́чнюватиметесь |
3 особа | вві́чнюватиметься | вві́чнюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вві́чнююся, вві́чнююсь | вві́чнюємося, вві́чнюємось, вві́чнюємся |
2 особа | вві́чнюєшся | вві́чнюєтеся, вві́чнюєтесь |
3 особа | вві́чнюється | вві́чнюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
вві́чнюючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | вві́чнювався, вві́чнювавсь | вві́чнювалися, вві́чнювались |
жін. р. | вві́чнювалася, вві́чнювалась | |
сер. р. | вві́чнювалося, вві́чнювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
вві́чнювавшись |