| вганя́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (встромляти) | ||
| Інфінітив | вганя́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вганя́ймо | |
| 2 особа | вганя́й | вганя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вганя́тиму | вганя́тимемо, вганя́тимем |
| 2 особа | вганя́тимеш | вганя́тимете |
| 3 особа | вганя́тиме | вганя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вганя́ю | вганя́ємо, вганя́єм |
| 2 особа | вганя́єш | вганя́єте |
| 3 особа | вганя́є | вганя́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вганя́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вганя́в | вганя́ли |
| жін. р. | вганя́ла | |
| сер. р. | вганя́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вганя́вши | ||