вгин – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | вгин | вги́ни |
родовий | вги́ну | вги́нів |
давальний | вги́ну, вги́нові | вги́нам |
знахідний | вгин | вги́ни |
орудний | вги́ном | вги́нами |
місцевий | на/у вги́ні | на/у вги́нах |
кличний | вги́не* | вги́ни* |