| вгно́юваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вгно́юваний | вгно́ювана | вгно́юване | вгно́ювані |
| родовий | вгно́юваного | вгно́юваної | вгно́юваного | вгно́юваних |
| давальний | вгно́юваному | вгно́юваній | вгно́юваному | вгно́юваним |
| знахідний | вгно́юваний | вгно́ювану | вгно́юване | вгно́ювані |
| орудний | вгно́юваним | вгно́юваною | вгно́юваним | вгно́юваними |
| місцевий | на/у вгно́юваному, вгно́юванім | на/у вгно́юваній | на/у вгно́юваному, вгно́юванім | на/у вгно́юваних |