| вговори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вговори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вговорі́мо, вговорі́м | |
| 2 особа | вговори́ | вговорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вговорю́ | вгово́римо, вгово́рим |
| 2 особа | вгово́риш | вгово́рите |
| 3 особа | вгово́рить | вгово́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вговори́в | вговори́ли |
| жін.р. | вговори́ла | |
| сер.р. | вговори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вговори́вши | ||