| вгово́рюваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вгово́рюваний | вгово́рювана | вгово́рюване | вгово́рювані |
| родовий | вгово́рюваного | вгово́рюваної | вгово́рюваного | вгово́рюваних |
| давальний | вгово́рюваному | вгово́рюваній | вгово́рюваному | вгово́рюваним |
| знахідний | вгово́рюваний, вгово́рюваного | вгово́рювану | вгово́рюване | вгово́рювані, вгово́рюваних |
| орудний | вгово́рюваним | вгово́рюваною | вгово́рюваним | вгово́рюваними |
| місцевий | на/у вгово́рюваному, вгово́рюванім | на/у вгово́рюваній | на/у вгово́рюваному, вгово́рюванім | на/у вгово́рюваних |