вгро́блюватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | вгро́блюватися, вгро́блюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вгро́блюймося, вгро́блюймось | |
2 особа | вгро́блюйся, вгро́блюйсь | вгро́блюйтеся, вгро́блюйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вгро́блюватимуся, вгро́блюватимусь | вгро́блюватимемося, вгро́блюватимемось, вгро́блюватимемся |
2 особа | вгро́блюватимешся | вгро́блюватиметеся, вгро́блюватиметесь |
3 особа | вгро́блюватиметься | вгро́блюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вгро́блююся, вгро́блююсь | вгро́блюємося, вгро́блюємось, вгро́блюємся |
2 особа | вгро́блюєшся | вгро́блюєтеся, вгро́блюєтесь |
3 особа | вгро́блюється | вгро́блюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
вгро́блюючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | вгро́блювався, вгро́блювавсь | вгро́блювалися, вгро́блювались |
жін. р. | вгро́блювалася, вгро́блювалась | |
сер. р. | вгро́блювалося, вгро́блювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
вгро́блювавшись |