вгріва́тися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | вгріва́тися, вгріва́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | вгріва́ймося, вгріва́ймось | |
2 особа | вгріва́йся, вгріва́йсь | вгріва́йтеся, вгріва́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вгріва́тимуся, вгріва́тимусь | вгріва́тимемося, вгріва́тимемось, вгріва́тимемся |
2 особа | вгріва́тимешся | вгріва́тиметеся, вгріва́тиметесь |
3 особа | вгріва́тиметься | вгріва́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | вгріва́юся, вгріва́юсь | вгріва́ємося, вгріва́ємось, вгріва́ємся |
2 особа | вгріва́єшся | вгріва́єтеся, вгріва́єтесь |
3 особа | вгріва́ється | вгріва́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
вгріва́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | вгріва́вся, вгріва́всь | вгріва́лися, вгріва́лись |
жін. р. | вгріва́лася, вгріва́лась | |
сер. р. | вгріва́лося, вгріва́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
вгріва́вшись |