| вда́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | вда́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вда́влюймо | |
| 2 особа | вда́влюй | вда́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вда́влюватиму | вда́влюватимемо, вда́влюватимем |
| 2 особа | вда́влюватимеш | вда́влюватимете |
| 3 особа | вда́влюватиме | вда́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вда́влюю | вда́влюємо, вда́влюєм |
| 2 особа | вда́влюєш | вда́влюєте |
| 3 особа | вда́влює | вда́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вда́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вда́влював | вда́влювали |
| жін. р. | вда́влювала | |
| сер. р. | вда́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вда́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| вда́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| вда́влювавши | ||