вда́ний1 – дієприкметник | ||||
(від: вда”ти) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вда́ний | вда́на | вда́не | вда́ні |
родовий | вда́ного | вда́ної | вда́ного | вда́них |
давальний | вда́ному | вда́ній | вда́ному | вда́ним |
знахідний | вда́ний, вда́ного | вда́ну | вда́не | вда́ні, вда́них |
орудний | вда́ним | вда́ною | вда́ним | вда́ними |
місцевий | на/у вда́ному, вда́нім | на/у вда́ній | на/у вда́ному, вда́нім | на/у вда́них |