| вду́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вду́тий | вду́та | вду́те | вду́ті |
| родовий | вду́того | вду́тої | вду́того | вду́тих |
| давальний | вду́тому | вду́тій | вду́тому | вду́тим |
| знахідний | вду́тий | вду́ту | вду́те | вду́ті |
| орудний | вду́тим | вду́тою | вду́тим | вду́тими |
| місцевий | на/у вду́тому, вду́тім | на/у вду́тій | на/у вду́тому, вду́тім | на/у вду́тих |