| вду́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | вду́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вду́ймо, вдмі́мо, вдмім | |
| 2 особа | вдуй, вдми | вду́йте, вдміть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вду́ю, вдму | вду́ємо, вду́єм, вдмемо́, вдмем |
| 2 особа | вду́єш, вдмеш | вду́єте, вдмете́ |
| 3 особа | вду́є, вдме | вду́ють, вдмуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вдув | вду́ли |
| жін.р. | вду́ла | |
| сер.р. | вду́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вду́тий | ||
| Безособова форма | ||
| вду́то | ||
| Дієприслівник | ||
| вду́вши | ||