вдіве́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | вдіве́ць | вдівці́ |
родовий | вдівця́ | вдівці́в |
давальний | вдівце́ві, вдівцю́ | вдівця́м |
знахідний | вдівця́ | вдівці́в |
орудний | вдівце́м | вдівця́ми |
місцевий | на/у вдівце́ві, вдівці́, вдівцю́ | на/у вдівця́х |
кличний | вдівцю́ | вдівці́ |