| веду́чий1 – прикметник | ||||
| (який іде спереду; який надає руху машині; провідний – рідко) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | веду́чий | веду́ча | веду́че | веду́чі |
| родовий | веду́чого | веду́чої | веду́чого | веду́чих |
| давальний | веду́чому | веду́чій | веду́чому | веду́чим |
| знахідний | веду́чий, веду́чого | веду́чу | веду́че | веду́чі, веду́чих |
| орудний | веду́чим | веду́чою | веду́чим | веду́чими |
| місцевий | на/у веду́чому, веду́чім | на/у веду́чій | на/у веду́чому, веду́чім | на/у веду́чих |