взіре́ць – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | взіре́ць | взірці́ |
родовий | взірця́ | взірці́в |
давальний | взірцю́, взірце́ві | взірця́м |
знахідний | взіре́ць | взірці́ |
орудний | взірце́м | взірця́ми |
місцевий | на/у взірці́, взірцю́ | на/у взірця́х |
кличний | взірцю́* | взірці́* |