| ви́боліти – дієслово доконаного виду | ||
| (зазнати мук, страждань) | ||
| Інфінітив | ви́боліти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́боліймо | |
| 2 особа | ви́болій | ви́болійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́болію | ви́боліємо, ви́болієм |
| 2 особа | ви́болієш | ви́болієте |
| 3 особа | ви́боліє | ви́боліють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́болів | ви́боліли |
| жін.р. | ви́боліла | |
| сер.р. | ви́боліло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́болівши | ||