| | |
| вибу́чуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заповнюватися бутовою кладкою) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вибу́чуватися, вибу́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вибу́чуватиметься | вибу́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | вибу́чується | вибу́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вибу́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вибу́чувався, вибу́чувавсь | вибу́чувалися, вибу́чувались |
| жін. р. | вибу́чувалася, вибу́чувалась |
| сер. р. | вибу́чувалося, вибу́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вибу́чувавшись |
