| | |
| вив’я́зуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (обгортати голову та шию, зав’язуючи кінці) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вив’я́зуватися, вив’я́зуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вив’я́зуймося, вив’я́зуймось |
| 2 особа | вив’я́зуйся, вив’я́зуйсь | вив’я́зуйтеся, вив’я́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вив’я́зуватимуся, вив’я́зуватимусь | вив’я́зуватимемося, вив’я́зуватимемось, вив’я́зуватимемся |
| 2 особа | вив’я́зуватимешся | вив’я́зуватиметеся, вив’я́зуватиметесь |
| 3 особа | вив’я́зуватиметься | вив’я́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вив’я́зуюся, вив’я́зуюсь | вив’я́зуємося, вив’я́зуємось, вив’я́зуємся |
| 2 особа | вив’я́зуєшся | вив’я́зуєтеся, вив’я́зуєтесь |
| 3 особа | вив’я́зується | вив’я́зуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вив’я́зуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вив’я́зувався, вив’я́зувавсь | вив’я́зувалися, вив’я́зувались |
| жін. р. | вив’я́зувалася, вив’я́зувалась |
| сер. р. | вив’я́зувалося, вив’я́зувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вив’я́зувавшись |
