| вивідни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вивідни́й | вивідна́ | вивідне́ | вивідні́ |
| родовий | вивідно́го | вивідно́ї | вивідно́го | вивідни́х |
| давальний | вивідно́му | вивідні́й | вивідно́му | вивідни́м |
| знахідний | вивідни́й | вивідну́ | вивідне́ | вивідні́ |
| орудний | вивідни́м | вивідно́ю | вивідни́м | вивідни́ми |
| місцевий | на/у вивідно́му, вивідні́м | на/у вивідні́й | на/у вивідно́му, вивідні́м | на/у вивідни́х |