| | |
| ви́ганятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (стомитися від біганини) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́ганятися, ви́ганятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́ганяймося, ви́ганяймось |
| 2 особа | ви́ганяйся, ви́ганяйсь | ви́ганяйтеся, ви́ганяйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́ганяюся, ви́ганяюсь | ви́ганяємося, ви́ганяємось, ви́ганяємся |
| 2 особа | ви́ганяєшся | ви́ганяєтеся, ви́ганяєтесь |
| 3 особа | ви́ганяється | ви́ганяються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́ганявся, ви́ганявсь | ви́ганялися, ви́ганялись |
| жін.р. | ви́ганялася, ви́ганялась |
| сер.р. | ви́ганялося, ви́ганялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́ганявшись |
