| | |
| вигоро́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заперечувати провину) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вигоро́джуватися, вигоро́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вигоро́джуймося, вигоро́джуймось |
| 2 особа | вигоро́джуйся, вигоро́джуйсь | вигоро́джуйтеся, вигоро́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вигоро́джуватимуся, вигоро́джуватимусь | вигоро́джуватимемося, вигоро́джуватимемось, вигоро́джуватимемся |
| 2 особа | вигоро́джуватимешся | вигоро́джуватиметеся, вигоро́джуватиметесь |
| 3 особа | вигоро́джуватиметься | вигоро́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вигоро́джуюся, вигоро́джуюсь | вигоро́джуємося, вигоро́джуємось, вигоро́джуємся |
| 2 особа | вигоро́джуєшся | вигоро́джуєтеся, вигоро́джуєтесь |
| 3 особа | вигоро́джується | вигоро́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вигоро́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вигоро́джувався, вигоро́джувавсь | вигоро́джувалися, вигоро́джувались |
| жін. р. | вигоро́джувалася, вигоро́джувалась |
| сер. р. | вигоро́джувалося, вигоро́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вигоро́джувавшись |
