| | |
| викаблу́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | викаблу́чуватися, викаблу́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | викаблу́чуймося, викаблу́чуймось |
| 2 особа | викаблу́чуйся, викаблу́чуйсь | викаблу́чуйтеся, викаблу́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | викаблу́чуватимуся, викаблу́чуватимусь | викаблу́чуватимемося, викаблу́чуватимемось, викаблу́чуватимемся |
| 2 особа | викаблу́чуватимешся | викаблу́чуватиметеся, викаблу́чуватиметесь |
| 3 особа | викаблу́чуватиметься | викаблу́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | викаблу́чуюся, викаблу́чуюсь | викаблу́чуємося, викаблу́чуємось, викаблу́чуємся |
| 2 особа | викаблу́чуєшся | викаблу́чуєтеся, викаблу́чуєтесь |
| 3 особа | викаблу́чується | викаблу́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| викаблу́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | викаблу́чувався, викаблу́чувавсь | викаблу́чувалися, викаблу́чувались |
| жін. р. | викаблу́чувалася, викаблу́чувалась |
| сер. р. | викаблу́чувалося, викаблу́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| викаблу́чувавшись |
