| | |
| виканю́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | виканю́чуватися, виканю́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | виканю́чуватиметься | виканю́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | виканю́чується | виканю́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| виканю́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | виканю́чувався, виканю́чувавсь | виканю́чувалися, виканю́чувались |
| жін. р. | виканю́чувалася, виканю́чувалась |
| сер. р. | виканю́чувалося, виканю́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| виканю́чувавшись |
