| ви́карбувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́карбувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́карбуймо | |
| 2 особа | ви́карбуй | ви́карбуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́карбую | ви́карбуємо, ви́карбуєм |
| 2 особа | ви́карбуєш | ви́карбуєте |
| 3 особа | ви́карбує | ви́карбують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́карбував | ви́карбували |
| жін.р. | ви́карбувала | |
| сер.р. | ви́карбувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́карбуваний | ||
| Безособова форма | ||
| ви́карбувано | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́карбувавши | ||