| | |
| вика́шлювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вика́шлювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вика́шлюймо |
| 2 особа | вика́шлюй | вика́шлюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вика́шлюватиму | вика́шлюватимемо, вика́шлюватимем |
| 2 особа | вика́шлюватимеш | вика́шлюватимете |
| 3 особа | вика́шлюватиме | вика́шлюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вика́шлюю | вика́шлюємо, вика́шлюєм |
| 2 особа | вика́шлюєш | вика́шлюєте |
| 3 особа | вика́шлює | вика́шлюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вика́шлюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вика́шлював | вика́шлювали |
| жін. р. | вика́шлювала |
| сер. р. | вика́шлювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вика́шлювавши |
