| | |
| вилі́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вилі́чуватися, вилі́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вилі́чуймося, вилі́чуймось |
| 2 особа | вилі́чуйся, вилі́чуйсь | вилі́чуйтеся, вилі́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вилі́чуватимуся, вилі́чуватимусь | вилі́чуватимемося, вилі́чуватимемось, вилі́чуватимемся |
| 2 особа | вилі́чуватимешся | вилі́чуватиметеся, вилі́чуватиметесь |
| 3 особа | вилі́чуватиметься | вилі́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вилі́чуюся, вилі́чуюсь | вилі́чуємося, вилі́чуємось, вилі́чуємся |
| 2 особа | вилі́чуєшся | вилі́чуєтеся, вилі́чуєтесь |
| 3 особа | вилі́чується | вилі́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вилі́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вилі́чувався, вилі́чувавсь | вилі́чувалися, вилі́чувались |
| жін. р. | вилі́чувалася, вилі́чувалась |
| сер. р. | вилі́чувалося, вилі́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вилі́чувавшись |
