| вина́йманий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вина́йманий | вина́ймана | вина́ймане | вина́ймані |
| родовий | вина́йманого | вина́йманої | вина́йманого | вина́йманих |
| давальний | вина́йманому | вина́йманій | вина́йманому | вина́йманим |
| знахідний | вина́йманий | вина́йману | вина́ймане | вина́ймані |
| орудний | вина́йманим | вина́йманою | вина́йманим | вина́йманими |
| місцевий | на/у вина́йманому, вина́йманім | на/у вина́йманій | на/у вина́йманому, вина́йманім | на/у вина́йманих |