| ви́рішити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́рішити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́рішімо, ви́рішім | |
| 2 особа | ви́ріши | ви́рішіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́рішу | ви́рішимо, ви́рішим |
| 2 особа | ви́рішиш | ви́рішите |
| 3 особа | ви́рішить | ви́рішать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́рішив | ви́рішили |
| жін.р. | ви́рішила | |
| сер.р. | ви́рішило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́рішений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́рішено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́рішивши | ||